В Україні відбувся важливий етап формування ринку безпеки та кадрової перевірки, а саме, 6 січня 2026 року до Реєстру Національного агентства кваліфікацій за кодом 2490 був внесений стандарт професії «Поліграфолог». Цей крок фактично закріплює статус поліграфолога як повноцінного фахівця з визначеними компетенціями, обов’язками та межами відповідальності.

Раніше поліграфологічні перевірки широко застосовувалися в бізнесі, правоохоронній сфері та службах безпеки, однак довгий час галузь залишалася недостатньо врегульованою. Відсутність єдиного стандарту створювала ризики як для замовників перевірок, так і для осіб, яких перевіряли.

Як відбувалася підготовка до отримання стандартів професії «Поліграфолог»

Робота над цим процесом почалася більше року назад, коли було створено робочу групу під керівництвом Науково-методичного Центру кадрової політики Міністерства оборони України. До складу групи зі створення Стандарту професії «Поліграфолог» увійшли представники 14 органів та організацій, де, окрім вже зазначеного Науково-методичного Центру кадрової політики Міністерства оборони України, працювали члени Адміністрації Державної прикордонної служби, Бюро економічної безпеки України, громадської організації «Всеукраїнська Асоціація Поліграфологів», громадської організації «Колегія поліграфологів України», Національної академії внутрішніх справ, Національної поліції України, СБУ, Офісу Генерального прокурора, Українського бюро психофізіологічних досліджень та інших.

Від ГО Всеукраїнська Асоціація Поліграфологів в складі робочої групи зазначено Тетяну Морозову – Президента Всеукраїнської асоціації поліграфологів, докторку психологічних наук, поліграфологиню та Діану Щербину – керівницю Представництва Всеукраїнської асоціації поліграфологів в Одеській області, поліграфологиню, засновницю агентства з перевірки на детекторі брехні Quest Veritas, хоча над матеріалами справи працювало близько 50 членів  ВАП, кожен з яких висловлював свою професійну думку та долучався до створення стандарту. 

Що змінює впровадження професійного стандарту

Новий стандарт формує зрозумілі правила для всіх учасників процесу. Зокрема, він визначає:

• вимоги до професійної підготовки поліграфолога;
• перелік базових знань і практичних навичок фахівця;
• умови навчання;
• етичні принципи роботи та межі допустимого втручання;
• відповідальність за результати та висновки перевірок.
  

Особливо наголошуємо на тому, що в Україні відтепер немає і не може бути дистанційного, заочного чи онлайн-навчання на професію «Поліграфолог», так як це суперечить положенням Стандарту професії. 

Значення стандарту для бізнесу та держави

Для бізнесу поява стандарту — це насамперед зниження ризиків. Компанії отримують можливість залучати поліграфологів, які працюють за визначеними правилами, використовують коректні методики та несуть професійну відповідальність за свої висновки.

Для державних органів стандарт стає інструментом уніфікації та прозорості. Поліграф перестає бути допоміжним або сумнівним методом і дедалі більше інтегрується у правове поле.

Виклик і можливість для самих поліграфологів

Запровадження стандарту — це не лише підвищення статусу професії, а й нові вимоги. Тепер фахівець повинен не просто володіти поліграфом, а й постійно підвищувати кваліфікацію, працювати в межах чітко визначених процедур та усвідомлювати юридичні та репутаційні наслідки своєї роботи.

Такий підхід формує якісний ринок і поступово усуває випадкових або непідготовлених «спеціалістів».

Набуття чинності Стандарту професії «Поліграфолог» — це показник зрілості галузі та важливий сигнал для суспільства. Україна переходить до моделі, де поліграфологічні перевірки базуються на професіоналізмі, законності та повазі до прав людини.

Для агентства Quest Veritas ці зміни є підтвердженням правильності обраного курсу — працювати відповідально, прозоро та відповідно до професійних стандартів, формуючи довіру до результатів перевірок і до самої професії.